Почати тест
Меню
Пройти безкоштовний тест
Мова

Чи можна розширити 16 типів особистості до 64?

Так. І якщо зробити це правильно, заразом розв’язується головна наукова проблема типів із чотирьох літер.

1. Що насправді вимірюють чотири літери

Коли дослідники запропонували одним і тим самим людям MBTI й опитувальник «Великої п’ятірки», чотири шкали MBTI збіглися з чотирма рисами «Великої п’ятірки»: E/I — з екстраверсією, S/N — з відкритістю (обидва зв’язки сильні); T/F — з доброзичливістю, J/P — із сумлінністю (обидва помірні). П’ятій рисі «Великої п’ятірки», нейротизму (протилежності емоційної стабільності), у MBTI не знайшлося відповідника. [1] Інакше кажучи, 16 типів — це грубий поділ чотирьох реальних рис, і однієї важливої риси в них бракує.

2. Дві відсутні літери

Емоційна стабільність (C/R) — одна з вимірюваних рис із найсерйознішими наслідками: це найсильніший особистісний предиктор добробуту й задоволеності роботою, і вона тісно пов’язана з тривожністю та депресією. [29][10][30]

Чесність-скромність (M/A) — шостий фактор, виявлений у лексичних дослідженнях багатьма мовами; із нього виросла модель HEXACO. [5] Вона передбачає етичну поведінку, співпрацю й девіантну поведінку на роботі понад «Велику п’ятірку». [13][14][6]

Якщо поділити кожну з шести рис на високий і низький рівень, виходить 2⁶ = 64 типи. За кожною літерою стоять десятиліття досліджень.

3. Проблема «мій тип змінився»

Класична критика тестів із чотирьох літер полягає в тому, що багато хто під час повторного проходження отримує інший тип: бали скупчуються біля середини, і невеликі коливання змінюють літеру. [2] 64 Types показує процентиль за кожною рисою, позначає як прикордонну будь-яку рису в межах 10 пунктів від середнього й показує тобі альтернативний тип, який ти міг(-ла) б отримати.

4. Пункти й норми

62 питання взято з International Personality Item Pool (IPIP) — загальнодоступного банку пунктів, який можна вільно використовувати для будь-яких цілей, зокрема комерційних: 50 маркерів «Великої п’ятірки» [3] і 12 пунктів чесності-скромності з IPIP-HEXACO [4], по три на кожен із чотирьох її аспектів (щирість, справедливість, відсутність жадібності та скромність). Ми обрали 12 пунктів із найвищою кореляцією пункту із сумою шкали.

РисаПунктиN нормиНадійність (α)Середнє (1–5)СВ
Екстраверсія1019 7180,893,010,92
Відкритість / Інтелект1019 7180,793,910,63
Доброзичливість1019 7180,833,850,71
Сумлінність1019 7180,813,350,73
Емоційна стабільність1019 7180,872,900,86
Чесність-скромність1222 7820,823,390,70

Нормативні вибірки: відкриті набори даних Open Psychometrics, люди, які добровільно пройшли тест онлайн (зібрані близько 2012 року; «Велика п’ятірка»: N = 19 718; IPIP-HEXACO: N = 22 782). Норми чесності-скромності збиралися за 7-бальною шкалою й лінійно перераховані в 5-бальну. Добровільні онлайн-вибірки зміщені в бік молодих (медіанний вік ≈ 22 роки) й англомовних людей. Ми плануємо перерахувати норми за даними людей, які користуються цим сайтом, і опублікувати результати.

5. Докладний звіт (29 аспектів)

Необов’язковий докладний тест використовує загальнодоступний IPIP-NEO-120, який вимірює 30 аспектів «Великої п’ятірки» по 4 пункти на кожен (Johnson, 2014, Journal of Research in Personality, 51, 78–89). Аспект «лібералізм» не використовується, бо його пункти питають про голосування за ліберальних чи консервативних кандидатів — це політичне питання, орієнтоване на США. Процентилі ґрунтуються на відкритому наборі даних Джонсона (410 376 повних відповідей), у якому надійність аспектів становить від α = 0,66 до 0,88. Аспекти вимірюються менш точно, ніж шість широких рис, і у звіті про це сказано.

Українського перекладу IPIP-NEO-120 (чи IPIP-NEO-300) на сайті IPIP ми не знайшли. Для 16 пунктів, які збігаються з пунктами безкоштовного тесту, ми використовуємо ту саму українську фразу, що й там. Решту 100 зі 116 пунктів ми переклали самі; окремо на україномовних людях вони не перевірялися й не нормувалися.

Важливо: норми докладного звіту отримано на людях, які відповідали англійською, а українські пункти окремо на україномовних не нормувалися. Сприймай процентилі як приблизні. Підрахунок балів точно такий самий, як в англійській версії.

6. Про українську версію

На сайті IPIP, де зібрано опубліковані переклади пунктів, українського перекладу 50 маркерів «Великої п’ятірки» чи пунктів IPIP-HEXACO немає (перевірено в жовтні 2026 року). Тому всі 62 питання безкоштовного тесту ми переклали самі з англійського оригіналу. Як і в усіх мовних версіях сайту, пункти подано від першої особи («Я — душа будь-якої вечірки»), а там, де українська мова вимагає роду, ми даємо обидві форми або нейтральне формулювання (наприклад, «Мені часто буває сумно»), щоб тест підходив усім.

Ми перекладали якомога ближче до англійського оригіналу, не додаючи слів на зразок «часто», яких в оригіналі немає, бо вони змінюють зміст пункту. Кожен пункт задокументовано у вихідному файлі.

Важливо: норми отримано на людях, які відповідали англійською. Українська версія питань окремо на україномовних не нормувалася, а переклад і культурні відмінності можуть трохи зсувати відповіді, тож сприймай процентилі як приблизні. Розрахунок балів точно такий самий, як в англійській версії.

7. Чесно про обмеження

  • Самозвіт відображає те, як ти бачиш себе. Це не клінічний, не діагностичний і не кадровий інструмент.
  • Риси неперервні. Типи — це зведення, і у двох людей з однаковим кодом можуть бути дуже різні процентилі.
  • Зв’язки між рисами й наслідками реальні, але помірні (зазвичай r ≈ 0,10–0,30). Вони добре відтворюються, але часто зі слабшими ефектами, ніж у вихідних публікаціях. [37][34][38]
  • Особистість змінюється. З віком люди зазвичай стають сумліннішими, доброзичливішими й емоційно стабільнішими, а риси можуть змінюватися й завдяки цілеспрямованим зусиллям чи психотерапії. [33][35][36]
  • Назви типів із чотирьох літер — власні описи цього сайту, що ґрунтуються на рисах. Ми не використовуємо «когнітивних функцій», які не мають емпіричної підтримки, і нічого про них не стверджуємо.

Усі джерела

  1. McCrae, R. R., & Costa, P. T. (1989). Reinterpreting the Myers-Briggs Type Indicator from the perspective of the five-factor model of personality. Journal of Personality, 57(1), 17–40.
  2. Pittenger, D. J. (2005). Cautionary comments regarding the Myers-Briggs Type Indicator. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 57(3), 210–221.
  3. Goldberg, L. R. (1992). The development of markers for the Big-Five factor structure. Psychological Assessment, 4(1), 26–42.
  4. Ashton, M. C., Lee, K., & Goldberg, L. R. (2007). The IPIP–HEXACO scales: An alternative, public-domain measure of the personality constructs in the HEXACO model. Personality and Individual Differences, 42(8), 1515–1526.
  5. Ashton, M. C., & Lee, K. (2007). Empirical, theoretical, and practical advantages of the HEXACO model of personality structure. Personality and Social Psychology Review, 11(2), 150–166.
  6. Zettler, I., Thielmann, I., Hilbig, B. E., & Moshagen, M. (2020). The nomological net of the HEXACO model of personality: A large-scale meta-analytic investigation. Perspectives on Psychological Science, 15(3), 723–760.
  7. Lee, K., & Ashton, M. C. (2005). Psychopathy, Machiavellianism, and narcissism in the Five-Factor Model and the HEXACO model of personality structure. Personality and Individual Differences, 38(7), 1571–1582.
  8. Barrick, M. R., & Mount, M. K. (1991). The Big Five personality dimensions and job performance: A meta-analysis. Personnel Psychology, 44(1), 1–26.
  9. Judge, T. A., Bono, J. E., Ilies, R., & Gerhardt, M. W. (2002). Personality and leadership: A qualitative and quantitative review. Journal of Applied Psychology, 87(4), 765–780.
  10. Judge, T. A., Heller, D., & Mount, M. K. (2002). Five-factor model of personality and job satisfaction: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 87(3), 530–541.
  11. Judge, T. A., Livingston, B. A., & Hurst, C. (2012). Do nice guys—and gals—really finish last? The joint effects of sex and agreeableness on income. Journal of Personality and Social Psychology, 102(2), 390–407.
  12. Larson, L. M., Rottinghaus, P. J., & Borgen, F. H. (2002). Meta-analyses of Big Six interests and Big Five personality factors. Journal of Vocational Behavior, 61(2), 217–239.
  13. Pletzer, J. L., Bentvelzen, M., Oostrom, J. K., & de Vries, R. E. (2019). A meta-analysis of the relations between personality and workplace deviance: Big Five versus HEXACO. Journal of Vocational Behavior, 112, 369–383.
  14. Thielmann, I., Spadaro, G., & Balliet, D. (2020). Personality and prosocial behavior: A theoretical framework and meta-analysis. Psychological Bulletin, 146(1), 30–90.
  15. Zhao, H., & Seibert, S. E. (2006). The Big Five personality dimensions and entrepreneurial status: A meta-analytical review. Journal of Applied Psychology, 91(2), 259–271.
  16. Grant, A. M. (2013). Rethinking the extraverted sales ideal: The ambivert advantage. Psychological Science, 24(6), 1024–1030.
  17. Grant, A. M., Gino, F., & Hofmann, D. A. (2011). Reversing the extraverted leadership advantage: The role of employee proactivity. Academy of Management Journal, 54(3), 528–550.
  18. Poropat, A. E. (2009). A meta-analysis of the five-factor model of personality and academic performance. Psychological Bulletin, 135(2), 322–338.
  19. Feist, G. J. (1998). A meta-analysis of personality in scientific and artistic creativity. Personality and Social Psychology Review, 2(4), 290–309.
  20. Malouff, J. M., Thorsteinsson, E. B., Schutte, N. S., Bhullar, N., & Rooke, S. E. (2010). The five-factor model of personality and relationship satisfaction of intimate partners: A meta-analysis. Journal of Research in Personality, 44(1), 124–127.
  21. Dyrenforth, P. S., Kashy, D. A., Donnellan, M. B., & Lucas, R. E. (2010). Predicting relationship and life satisfaction from personality in nationally representative samples from three countries: The relative importance of actor, partner, and similarity effects. Journal of Personality and Social Psychology, 99(4), 690–702.
  22. Karney, B. R., & Bradbury, T. N. (1995). The longitudinal course of marital quality and stability: A review of theory, method, and research. Psychological Bulletin, 118(1), 3–34.
  23. Schmitt, D. P. (2004). The Big Five related to risky sexual behaviour across 10 world regions: Differential personality associations of sexual promiscuity and relationship infidelity. European Journal of Personality, 18(4), 301–319.
  24. Jensen-Campbell, L. A., & Graziano, W. G. (2001). Agreeableness as a moderator of interpersonal conflict. Journal of Personality, 69(2), 323–362.
  25. Selfhout, M., Burk, W., Branje, S., Denissen, J., van Aken, M., & Meeus, W. (2010). Emerging late adolescent friendship networks and Big Five personality traits: A social network approach. Journal of Personality, 78(2), 509–538.
  26. Harris, K., & Vazire, S. (2016). On friendship development and the Big Five personality traits. Social and Personality Psychology Compass, 10(11), 647–667.
  27. Lucas, R. E., & Fujita, F. (2000). Factors influencing the relation between extraversion and pleasant affect. Journal of Personality and Social Psychology, 79(6), 1039–1056.
  28. Fleeson, W., Malanos, A. B., & Achille, N. M. (2002). An intraindividual process approach to the relationship between extraversion and positive affect: Is acting extraverted as "good" as being extraverted? Journal of Personality and Social Psychology, 83(6), 1409–1422.
  29. Steel, P., Schmidt, J., & Shultz, J. (2008). Refining the relationship between personality and subjective well-being. Psychological Bulletin, 134(1), 138–161.
  30. Kotov, R., Gamez, W., Schmidt, F., & Watson, D. (2010). Linking "big" personality traits to anxiety, depressive, and substance use disorders: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 136(5), 768–821.
  31. Kern, M. L., & Friedman, H. S. (2008). Do conscientious individuals live longer? A quantitative review. Health Psychology, 27(5), 505–512.
  32. Bogg, T., & Roberts, B. W. (2004). Conscientiousness and health-related behaviors: A meta-analysis of the leading behavioral contributors to mortality. Psychological Bulletin, 130(6), 887–919.
  33. Roberts, B. W., Walton, K. E., & Viechtbauer, W. (2006). Patterns of mean-level change in personality traits across the life course: A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 132(1), 1–25.
  34. Roberts, B. W., Kuncel, N. R., Shiner, R., Caspi, A., & Goldberg, L. R. (2007). The power of personality: The comparative validity of personality traits, socioeconomic status, and cognitive ability for predicting important life outcomes. Perspectives on Psychological Science, 2(4), 313–345.
  35. Roberts, B. W., Luo, J., Briley, D. A., Chow, P. I., Su, R., & Hill, P. L. (2017). A systematic review of personality trait change through intervention. Psychological Bulletin, 143(2), 117–141.
  36. Hudson, N. W., & Fraley, R. C. (2015). Volitional personality trait change: Can people choose to change their personality traits? Journal of Personality and Social Psychology, 109(3), 490–507.
  37. Soto, C. J. (2019). How replicable are links between personality traits and consequential life outcomes? The Life Outcomes of Personality Replication Project. Psychological Science, 30(5), 711–727.
  38. Ozer, D. J., & Benet-Martínez, V. (2006). Personality and the prediction of consequential outcomes. Annual Review of Psychology, 57, 401–421.
  39. Judge, T. A., Higgins, C. A., Thoresen, C. J., & Barrick, M. R. (1999). The Big Five personality traits, general mental ability, and career success across the life span. Personnel Psychology, 52(3), 621–652.
  40. Ng, T. W. H., Eby, L. T., Sorensen, K. L., & Feldman, D. C. (2005). Predictors of objective and subjective career success: A meta-analysis. Personnel Psychology, 58(2), 367–408.
  41. Wilmot, M. P., & Ones, D. S. (2019). A century of research on conscientiousness at work. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(46), 23004–23010.
  42. Solomon, B. C., & Jackson, J. J. (2014). The long reach of one’s spouse: Spouses’ personality influences occupational success. Psychological Science, 25(12), 2189–2198.
  43. Kelly, E. L., & Conley, J. J. (1987). Personality and compatibility: A prospective analysis of marital stability and marital satisfaction. Journal of Personality and Social Psychology, 52(1), 27–40.
  44. Asendorpf, J. B., & Wilpers, S. (1998). Personality effects on social relationships. Journal of Personality and Social Psychology, 74(6), 1531–1544.
  45. Connor-Smith, J. K., & Flachsbart, C. (2007). Relations between personality and coping: A meta-analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 93(6), 1080–1107.
  46. Stieger, M., Flückiger, C., Rüegger, D., Kowatsch, T., Roberts, B. W., & Allemand, M. (2021). Changing personality traits with the help of a digital personality change intervention. Proceedings of the National Academy of Sciences, 118(8), e2017548118.